З огляду на існуючі упередження в приймаючому суспільстві та особистий пережитий досвід військових дій, влаштуватися в новому або життєвому і трудовому середовищі, що капітально змінилося, та (ре)інтегруватися в місцеве суспільство і професійну діяльність нерідко може виявитися складним для громадських груп, які в більшій мірі зачеплені військовим конфліктом, – вимушених переселенців і колишніх учасників військових дій. Цей процес особливо ускладнюється, якщо згадані труднощі посилюються ще й адиктивними захворюваннями, такими як алкогольна або наркотична залежність. В цьому випадку доступ на ринок праці практично повністю закритий.
Крім того, часто слід враховувати дефіцит можливостей для реабілітації та (ре) інтеграції на новому або первісному місці проживання. Зростаюча конкуренція за отримання терапії психічної залученості нерідко є причиною заздрості і ворожості місцевого населення і тягне за собою відповідну напруженість і конфлікти між приймаючими громадами, вимушеними переселенцями та колишніми учасниками військових дій.
На цю натягнутість у відносинах і можливі конфліктні ситуації, пов’язані з наслідками війни, у Харкові відреагувало соціальне підприємство «BabyLove», засноване у вересні 207 р. Олександром Сінчаловим, учасником нашого курсу «Соціальне підприємництво як ефективний інструмент суспільства для врегулювання соціально-економічних конфліктів в пост-воєнному просторі».
Олександр Сінчалов також є волонтером громадської організації «Реабілітаційний центр для залежних «Вихід»». На початку збройного конфлікту в 204 р. йому самому довелося переїхати з Луганська, тому він добре знайомий з потребами й проблемами вимушених переселенців.
Швейна фабрика «BabyLove» в даний час займається працевлаштуванням пацієнтів, які пройшли лікування в НУО «Реабілітаційний центр для залежних «Вихід»», серед них – вимушені переселенці, колишні учасники бойових дій, а також жителі міста Харків. Ця діяльність забезпечує їм економічну (ре)інтеграцію в суспільство і, крім цього, допомагає (ре)інтегруватися на новому (або початковому) місці проживання. Крім того, загальна зайнятість сприяє підвищенню взаєморозуміння між цими людьми і зводить до мінімуму існуючі конфлікти, викликані переживаннями війни.
На даний час на швейній фабриці працюють шість колишніх пацієнтів реабілітаційного центру, з них троє – вимушені переселенці, а ще троє – з місцевого населення. Разом співробітники займаються виробництвом інноваційних рюкзаків і сумок для перенесення малюків, розроблені особисто Олександром і його дружиною Юлією.
Другий соціальний компонент підприємства «BabyLove» – це пожертвування частини доходу на користь реабілітаційного центру «Вихід». Лише протягом пів року швейна фабрика підтримала таким чином діяльність НУО «Реабілітаційний центр «Вихід» на суму 7300 грн.
Всього в рамках нашого проекту з вересня 207 по червень 208 рр. в Україні засновано чотири соціальних підприємства, спрямованих на подолання наслідків конфлікту, а також організована компетентна підтримка на ранній стадії їх підприємницької діяльності за участю експертів. Розробка і реалізація концептів підприємств виконувалася учасниками освітнього тренінгу «Соціальне підприємництво як ефективний інструмент суспільства для врегулювання соціально-економічних конфліктів в пост-воєнному просторі» під керівництвом експертів в сфері соціального підприємництва та викладачів курсів з України та Німеччини.